Пошук
розширений

Начальник Головного територіального управління юстиції

Грабар Олександр Володимирович

 

 

 

Начальник

Керівництво
Структура управління
Структурні підрозділи управління
Територіальні установи та органи юстиції
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА БІЗНЕСУ
СПИСОК НОТАРІУСІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ ПІДКЛЮЧИЛИСЬ ДО ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ
ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ УПОВНОВАЖЕНИМИ ОСОБАМИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ
Державні закупівлі
Юридичний всеобуч
ВАКАНСІЇ
Контактна інформація
Переліки громадських формувань
Перелік зареєстрованих друкованих ЗМІ
Інформаційно-юридична газета "Правовий орієнтир"
Нотаріат
Державна виконавча служба: запитання-відповіді
Систематизація законодавства
Доступ до публічної інформації
Плани роботи
Робота колегій Головного територіального управління юстиції
Доступ до правосуддя
Кадрова робота та державна служба
Державна реєстрація нормативно-правових актів
Організаційні питання
Правова робота
Запобігання проявам корупції
ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЇ
Інформація для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та м. Севастополь
Основи соціального захисту інвалідів в Україні
Роз'яснення щодо організації роботи та оплати праці працівникам навчальних закладів, розташованих на території проведення АТО
АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ
МЕТОДИЧНА РОБОТА
Правова освіта
Порядок витребування документів громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території України
Адміністративні послуги у сфері легалізації об'єднань громадян
СКАЗАНО - ЗРОБЛЕНО: ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ-2016
������� ����������
Правові засади
Екскурс в історію
Новини управління
Звернення громадян
Діяльність з питань банкрутства
Оголошення, анонси
БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
Урочиста реєстрація шлюбу
Громадська приймальня
"Гарячі" телефонні лінії
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «ШЛЮБ ЗА ДОБУ»
СОЦІАЛЬНІ ВІДЕОРОЛИКИ МІН'ЮСТУ - БВПД, ОНЛАЙН-СЕРВІСИ
"ОНЛАЙН-БУДИНОК ЮСТИЦІЇ"
ДО УВАГИ АГРАРІЇВ! АНТИРЕЙДЕРСЬКІ АГРАРНІ ШТАБИ! МОБІЛЬНІ ТОЧКИ ДОСТУПУ ДО СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ! ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ!
Я МАЮ ПРАВО! проект Міністерства юстиції України (відеоматеріали)
����� �����
����� �� ��������� ������� ���������� � ����������� ����� ��������� ��������� � ����������� ������
�������� ̳��������� �������
��������� ����� ������
������������ ������ ������� ��� �������� ������ (���� �����ֲ�)
�������������� �������� ������
Головна / Структура /

Державна виконавча служба: запитання-відповіді



                                             

ЗАПИТАННЯ. Я – стягувач по виконавчому провадженню. Боржник – юридична особа, яка майже 6 місяців ухиляється від виконання рішення суду. Державний виконавець звернувся до суду з поданням про заборону виїзду за кордон (тимчасово, до виконання зобов’язань). Суд мене викликав на засідання і своєю ухвалою відмовив у цьому. Чи можу я  як стягував від свого імені подавати апеляційну скаргу? Адже в ухвалі не написано, що вона може бути оскаржена тільки виконавцем. На які норми закону посилатися?

 

ВІДПОВІДЬ. Ініціювання питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України відноситься до повноважень державного виконавця, визначених п. 18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з даною нормою Закону, державний виконавець звертається до суду з поданням про обмеження виїзду за кордон боржника.

       Суд розглядає зазначене подання державного виконавця в порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, за результатами розгляду якого виноситься мотивована ухвала, яка у відповідності до п. 24-1 ч. 1 ст. 293 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

         Згідно зі ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

          Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановлене законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов’язків цивільного характеру, передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.. 9 Конституції України та ст..ст. 2, 8 ЦПК України.

          Таким чином, у разі, якщо судом при винесенні вищевказаної ухвали вирішено питання про Ваші права та обов’язки, Ви маєте право на їх оскарження.

 

Наталія Романишина,
головний спеціаліст відділу організації та 
контролю за виконанням рішень 
управління державної виконавчої служби
 Головного управління юстиції у Житомирській області

    

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ЗАПИТАННЯ. Які правові підстави має державна виконавча служба для  виселення громадян з жилого приміщення 

        ВІДПОВІДЬ.  Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)". Законодавчим актом, проект якого був розроблений Міністерством юстиції, викладено у новій редакції Закону України  "Про виконавче провадження".

        Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до статті 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Судові рішення, відповідно до ст. 124 Конституції України, є обов’язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень судів покладено на державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України

        Статтею 78 Закону України «Про виконавче провадження» визначено компетенцію державного виконавця під час виконання рішень про виселення боржника, зокрема частина 4 статті 78 Закону говорить, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Слід зазначити, що відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.

         Законодавством також передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.  Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки.

     Насамкінець додам, що Конституцією України закладено принцип обов’язковості виконання судових рішень. Вироки, рішення, постанови, ухвали, які виносяться ім’ям України, повинні виконуватися, і цю функцію покладено законом на Державну виконавчу службу, яка є єдиним органом примусового виконання рішень в Україні, адже виконання судових рішень – це важлива державна справа, яка потребує високої професійної відповідальності та моральних чеснот. Справа, яка працює на благо громадян України та стоїть на захисті їх конституційних прав.

Сергій Карпюк,

старший державний виконавець

 Богунського відділу державної виконавчої служби

Житомирського міського управління юстиції

 -----------------------------------------------------------

 

       ЗАПИТАННЯ. Як стягнути за рішенням суду у боржника кошти, коли у нього немає ні коштів, ні майна для погашення боргу?

     ВІДПОВІДЬ. У разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум звертається стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Закон чітко встановлює порядок відрахувань і заробітної плати.

           Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику. А якщо такий строк не встановлено, то - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Згадані суб’єкти кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійсненні відрахування та виплати. У разі несвоєчасного подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника посадові особи несуть адміністративну відповідальність за ст. 188 – 13 КуАП з накладенням штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

       ЗАПИТАННЯ. Який правовий механізм слід застосувати для  тимчасового обмеження виїзду боржника за кордон?        

        ВІДПОВІДЬ.  Якщо боржник ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду, державний виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням. Раніше законодавством не було визначено, до якого  суду державний виконавець може звернутись з відповідним поданням. У Цивільному процесуальному кодексі України у ст. 377-1 зазначено, що питання про тимчасове обмеження боржника  у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Після винесення ухвали судом державний виконавець направляє її до Державної прикордонної служби на виконання.

Марина Ярмола,

головний спеціаліст відділу державної виконавчої служби

Головного управління юстиції у Житомирській області

----------------------------------------------------

ЗАПИТАННЯ. Чи встановлено законом відповідальність боржника за невиконання рішення суду, що зобов’язує його виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі?


 ВІДПОВІДЬ.   Так, статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що набрала чинності 08.03.2011), передбачено накладення штрафу за невиконання рішень вказаної категорії фізичними особами – в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в попередній редакції Закону розмір штрафу складав від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), посадовими особами – в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в попередній редакції Закону розмір штрафу складав від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), юридичними особами – в розмірі від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в попередній редакції Закону розмір штрафу складав від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Після накладення штрафу на боржника, державним виконавцем встановлюється новий строк, протягом якого боржник зобов’язаний виконати рішення суду. В разі, якщо боржник повторно не виконуватиме рішення суду зазначеної вище категорії, державний виконавець накладе на боржника штраф у подвійному розмірі та звернеться до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Також, за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, передбачена кримінальна відповідальність статтею 382 ККУ, та карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Слід зазначити, що після внесення змін до Кримінального кодексу України Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України, можуть нести не лише посадові особи, але й фізичні особи – за невиконання рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії.

 

  ЗАПИТАННЯ.    Чи правомірні дії прикордонників, які заборонили боржнику виїзд за межі України, зіславшись на ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі держави? 


   ВІДПОВІДЬ.     Так, правомірні. Пунктом 18 ст. 11 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», що набрав чинності 9 березня 2011 року, передбачено, що у процесі здійснення виконання судових рішень у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього таким рішенням, державний виконавець, наділяється правом звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань за таким рішенням: фізичної особи – щодо власних зобов’язань, керівника юридичної особи – щодо зобов’язань такої юридичної особи.
          Зазначене питання вирішується місцевим загальним судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, негайно без повідомлення і виклику сторін та інших заінтересованих осіб за участі державного виконавця. За результатами розгляду виноситься ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яка підлягає оскарженню в апеляційному суді окремо від рішення суду. Після отримання ухвали суду державний виконавець повинен надати її засвідчену копію до Адміністрації Державної прикордонної служби для: відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон; відмови у виїзді за кордон; тимчасового затримання або вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Слід зазначити, що при намірі боржника здійснити виїзд за межі України уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовить громадянинові у його перетині з винесенням обґрунтованого письмового рішення із зазначенням причин відмови, надавши його один примірник громадянинові.
Про виконання зазначеної ухвали Адміністрація ДПС повинна повідомити орган ДВС листом.
          Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов’язань, тобто наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

 -------------------------

 

 ЗАПИТАННЯ. Чи може бути звернуто стягнення на будинок чи квартиру?

ВІДПОВІДЬ. Статтею 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна проводиться звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

 

ЗАПИТАННЯ.  У разі якщо майно перебуває під заставою, чи можливо на нього звернути стягнення?

ВІДПОВІДЬ. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а також якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку». Так статтею 12 та статтею 33 цього Закону визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: «У разі порушення іпотекодавцем обов’язків встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може також скористатися правом звернення стягнення на предмет іпотеки». Зверненя стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

ЗАПИТАННЯ. Що повинен зробити державний виконавець, коли до нього на виконання надійшов виконавчий документ про стягнення аліментів та які права мають жінки, які опинилися у схожих ситуаціях?

ВІДПОВІДЬ. Коли виконавчий документ приходить на виконання у відділ ДВС і відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у 3-денний строк зобов’язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслати її сторонам; по-друге, підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника; по-третє, державний виконавець встановлює місце роботи боржника. Стягувач, у свою чергу, особливо, якщо завідомо знає, що ситуація буде проблематична, тобто що «татусь» не виявляє ніякого бажання сплачувати кошти на утримання власної дитини, має право написати заяву на ім’я начальника місцевого відділу ДВС про накладення арешту на майно боржника для забезпечення виконання рішення суду. У разі встановлення місця роботи, якщо він офіційно працює та одержує заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, то державний виконавець направляє виконавчий лист разом з розпорядженням про стягнення аліментів для їх утримання бухгалтеріями за місцем роботи у розмірах, установлених рішенням суду, як із гривень, так і з валюти. У випадку якщо платник аліментів змінює місце роботи, його бухгалтерія за старим місцем роботи, що одержала такий виконавчий лист, відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» у триденний строк повинна повернути його державному виконавцю з позначкою про нове місце роботи, проживання або навчання боржника. Крім цього, бухгалтер робить у виконавчому листі необхідні записи про суму проведених утримань аліментів і залишку заборгованості за аліментами та причини їхньої невиплати. Щоб продовжувати отримувати аліменти після досягнення дитиною повноліття, якщо вона навчається, потрібно звернутися з відповідною позовною заявою до суду. Право на звернення до суду також має сама дитина, яка навчається.

 

ЗАПИТАННЯ. Якщо ж боржник відмовляється добровільно сплатити борг, не працює, доходів ніяких немає, грошові кошти відсутні, що відбувається тоді?

ВІДПОВІДЬ. у такому випадку звернення стягнення відбувається на належне боржникові рухоме або нерухоме майно (ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»). Державний виконавець зобов’язаний перевірити майновий стан боржника. У разі виявлення майна, належного йому на праві власності, — описати його, якщо арешт на той момент не накладений, накласти арешт, надалі реалізувати майно, а отримані кошти направити на погашення боргу перед стягувачем.

 

ЗАПИТАННЯ. Що робити у разі, коли невідоме місце проживання і місце знаходження боржника?

ВІДПОВІДЬ. У такому випадку державний виконавець порушує перед судом питання про розшук боржника через органи внутрішніх справ. У разі злісного ухилення від сплати аліментів боржником, стягувач має право написати заяву на ім’я начальника місцевої виконавчої служби за місцем проживання боржника з проханням, щоб державний виконавець порушив клопотання перед органами внутрішніх справ про порушення кримінальної справи проти боржника за умисне ухилення від сплати аліментів. Згідно зі ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей існує кримінальна відповідальність — громадські роботи на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправні роботи на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років.

 

ЗАПИТАННЯ. Якщо ж ситуація склалася таким чином, що стягнути кошти так і не вдалося, чи є ще які варіанти?

ВІДПОВІДЬ. Якщо місце проживання та місце роботи боржника не встановлені, коли боржник ухиляється від сплати аліментів або не має можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку.

 Для призначення такої тимчасової допомоги одержувач аліментів подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання заяву встановленої форми, до якої додає відповідні документи, у тому числі довідку державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення. Порядок призначення такої допомоги визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» від 22.02.2006 №189. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а надалі суми наданої дитині допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

 

 

ЗАПИТАННЯ. Як виконуються рішення судів про поновлення на роботі? 

 ВІДПОВІДЬ. Відповідно до Законів України “Про державну виконавчу службу” та “Про виконавче провадження” державна виконавча служба є органом, на який покладається примусове виконання рішень в Україні.

          Державною виконавчою службою виконуються рішення суду, які мають значення в процесі поновлення порушених прав громадян, а саме виконання рішень суду про поновлення на роботі.

       Так, згідно з вимогами ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання таких рішень суду в разі незаконного звільнення працівника. Законом встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно.

     Відповідно до ст. 30 ч. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що негайному виконанню підлягають рішення:

    1) про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу за такими виплатами, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення;

    2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника;

    3) в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.

     У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на виконання і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

       Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про поновлення на роботі, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

     У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

      Сума штрафу на боржника - фізичну особу складає від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

      Строк виконання даного виду стягнення встановлений два місяці. Тобто, з дня відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов’язаний вчинити виконавчі дії у двомісячний строк.

        Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

 

 

ЗАПИТАННЯ. Якщо сума, стягнута  з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, то яким чином вона розподіляється між стягувачами? 

ВІДПОВІДЬ.   Відповідно до вимог ст. 44 ЗУ “ Про виконавче провадження “ у разі, якщо сума, стягнута  з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона  розподіляється  державним виконавцем між стягувачами  в порядку черговості, встановленому цією статтею:

-   у першу чергу задовольняються  забезпечені  заставою вимоги    щодо стягнення з вартості заставленого майна;

- у другу чергу задовольняються  вимоги  щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих в наслідок злочину  або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника;

-   у третю чергу задовольняються вимоги  працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами;

     -    у четверту чергу задовольняються  вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  та страхових внесків на загальнообов’язкове державне  соціальне страхування;

     -    у п’яту чергу  задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов’язкового страхування ( крім вимог щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування );

     -    у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

      Вимоги стягувачів  кожної наступної черги задовольняються після задоволення  в повному обсязі  вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги  стягувачів щодо виплати  заборгованості із заробітної плати задовольняються  в порядку надходження  виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно  з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування  стягнутої суми  на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

 

ЗАПИТАННЯ. Який механізм виконання рішень судів державною виконавчою службою про конфіскацію майна засуджених?

ВІДПОВІДЬ. Покарання у вигляді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація означає вилучення майна. Заміна конфіскації майна грошовою сумою, рівною вартості цього майна, не допускається, тобто майно має вилучатися винятково в натуральному вираженні. Цей вид покарання застосовується лише тоді, коли він передбачений санкцією статті закону, за якою підсудного визнано винним.

Покарання у вигляді конфіскації майна здійснює державна виконавча служба за місцезнаходженням майна боржника. Якщо майно, що підлягає конфіскації, до моменту виконання вироку перебуває в різних місцях, у декількох осіб, то на всі необхідні для виконання вироку документи повинні видаватися дублікати, які потім мають скеровуватися у відповідні відділи державної виконавчої служби України.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред'явлення виконавчого документа або його дубліката до виконання разом з ним подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Відповідно до статей 25, 30 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про конфіскацію майна підлягає негайному виконанню, строк для самостійного виконання при цьому не надається. Державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження виконавчих документів, і невідкладно розпочинає його примусове виконання. Виконавчий збір при виконанні вищевказаних рішень не стягується.

У разі наявності підстав, що виключають прийняття виконавчого документа до виконання, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

До способів забезпечення виконання даного покарання належить накладення арешту на майно, його опис і передача на зберігання. Кримінальним кодексом України передбачена низка гарантій виконання покарання у виді конфіскації майна. Так, відповідно до статті 388 Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за приховування майна, що підлягає конфіскації, або на яке накладено арешт чи яке описано. В разі привласнення або розтрати такого майна, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем передбачена відповідальність за статтею 191 Кримінального кодексу України, а умисне його знищення або пошкодження може тягти за собою відповідальність за статтею 194 Кримінального кодексу України. Стаття 382 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

При надходженні виконавчого документа на виконання державний виконавець негайно перевіряє наявність майна, яке зазначене в опису, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При наявності довідки про те, що опис майна не проводився, державний виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, шляхом направлення запитів до реєстраційних установ, банків, нотаріату тощо та перевіряє майновий стан боржника за останнім місцем його реєстрації, проживання, місцезнаходженням майна. Відповідно до статті 64 Закону України «Про виконавче провадження» майно, що підлягає конфіскації вилучається. Не підлягає конфіскації майно на яке за законом не може бути звернено стягнення. В подальшому державний виконавець передає майно на реалізацію в порядку встановленому Законом. Отримані від реалізації кошти перераховуються до бюджету.

Ефективність виконання покарання у виді конфіскації майна великою мірою залежить від того, наскільки своєчасно і повно вжито заходів для забезпечення виконання вироку. Труднощі виконання такого виду покарання виникають, через те що, слідчі і дізнавачі нерідко несвоєчасно вживають заходів щодо накладення арешту на майно підозрюваних й обвинувачених, що дає можливість приховати майно, яке підлягає конфіскації. По-друге до боржників щодо яких призначається це покарання нерідко належать особи без певного місця проживання, хворі на алкоголізм і наркоманію, майно у яких, як правило, відсутнє. Також трапляються випадки коли майно такої категорії боржників оформлено на родичів або на довірених осіб.

Також, звертаємо увагу на те, що майно право власності на яке виникло після набрання вироком законної сили не підлягає конфіскації.

 

 

�� ����� �� ��������, ������� �� ����� ����, �������� ��������� ��������� ������� � ����������� ������

Copyright � 2008 ��� ����� SEOTM ��������� �����, �������� �����