Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника
15.11.2011
Заробітна плата та прирівняні до неї платежі — пенсія, стипендія, авторська винагорода й інші — є основним джерелом фінансового забезпечення проживання переважної більшості населення України, тому ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість звернення стягнення за виконавчим документом на доходи боржника тільки у встановлених нею випадках: 1) при відсутності у боржника коштів у кредитних установах; 2) при відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних для стягнення сум; 3) при стягненні періодичних платежів; 4) при стягненні суми, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.
За загальним правилом, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
При відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення («Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами» / Додаток до Закону України «Про виконавче провадження»).
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу у зв'язку із зміною боржником місця роботи, проживання, перебування чи навчання або з інших причин підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють державному виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. Посадові особи, винні у ненаданні таких відомостей без поважних причин, можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
Крім того, законодавець встановив розміри відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника(ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно даної норми права, розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю, а саме, відповідно до ст. 128 Кодексу законів про працю України при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п’ятдесят відсотків заробітку. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: 1) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків; 2) за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Дані обмеження не поширюються на відрахування із зарплати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків. Дані положення застосовуються також у разі звернення стягнення на належні боржникові стипендію та інші доходи.
Особливої уваги заслуговує звернення стягнення на заробітну плату боржника, який відбуває покарання та звернення стягнення на допомогу по державному соціальному страхуванню та соціальну допомогу інвалідам з дитинства.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» відрахування із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком. Із заробітної плати засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, а також з осіб, які перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування відрахувань витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника. Зазначені обмеження пояснюються призначенням допомоги із соціального страхування. Вона виплачується у разі непрацездатності та в інших випадках і повинна забезпечувати утримання і лікування боржника, тому з такої допомоги допускається тільки стягнення, пов'язане з утриманням стягувача.
Разом з тим, Законом «Про виконавче провадження» встановлена заборона накладення стягнення за виконавчими документами на певні виплати. Відповідно до ст. 73 стягнення не може бути звернене на такі кошти і витрати:
1) вихідну допомогу, що виплачується у разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;
3) компенсацію працівникові витрат у зв'язку із переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої місцевості;
4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;
5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу при безробітті;
6) допомогу при вагітності та пологах;
7) одноразову допомогу при народженні дитини;
8) допомогу по догляду за дитиною;
9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, із догляду за дитиною-інвалідом, при тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;
10) допомогу на лікування;
11) допомогу на поховання;
12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення;
13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв та будинків відпочинку за рахунок фонду споживання;
14) суми неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
15) грошову компенсацію за видане обмундирування і натуральне постачання;
16) вихідну допомогу у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та органів внутрішніх справ, а також грошове забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо боржник отримує декілька видів доходів (заробітну плату, авторський гонорар та інші), то в кожну організацію направляються дублікати виконавчих документів з пропозицією державного виконавця бухгалтерії цих організацій про звернення стягнення на заробітну плату, інший доход боржника. Самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань адміністрація організації не має права.
Певні особливості має встановлений порядок виконання рішення про стягнення аліментів.
У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (Розділ 9 та Постанова Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою тощо.
У разі виїзду особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, на постійне місце проживання до іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів за рішенням суду проводиться на день виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття. З осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом, а саме Конвенції про стягнення аліментів за кордоном (Нью-Йорк, 1956 рік), Конвенції про правову допомогу по цивільним, сімейним та кримінальним справам (Мінськ, 1993), чинних міжнародних договорів України, Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 №121/5 та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України №1092/5/54 від 27.06.2008 року.
У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості із сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому процесуальним та матеріальним законодавством України. За наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Юрій Горбовський,
старший державний виконавець
відділу примусового виконання
рішень управління державної
виконавчої служби
Головного управління юстиції
у Житомирській області
|
