Своєчасність, повнота та неупередженість примусового виконання рішень – основне завдання державної виконавчої служби
26.05.2011
Багато наших громадян мало не кожного дня змушені звертатись до суду за захистом своїх порушених прав і законних інтересів та пред’являти в органи державної виконавчої служби ухвалені на їх користь судові рішення для примусового виконання. Тож державному виконавцю щоденно доводиться спілкуватися з десятками людей: учасниками виконавчого провадження, громадянами, посадовими і службовими особами, керівниками підприємств. Разом з тим його робота постійно пов’язана з конфліктними ситуаціями – арештом та вилученням майна боржників, виселенням громадян тощо. Уміння державного виконавця за таких обставин знайти правильні шляхи розв’язання конфлікту на законних засадах і при цьому забезпечити своєчасність, повноту і неупередженість примусового виконання рішень – ось основні завдання, які щодня постають перед ним.
Як відомо, з 9 березня цього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)». Якщо попередня редакція Закону надавала боржнику законні можливості для ухилення від виконання судових рішень, то новою редакцією пропонується відійти від можливості адміністративного оскарження боржником дій державного виконавця та забезпечити виключно судову процедуру. І, що є важливим, подання такої скарги до суду не зупинятиме примусового виконання рішення.
Безперечний інтерес викликає пряме закріплення в Законі права державного виконавця у випадку ухилення боржника від виконання судового рішення звертатися до суду для встановлення тимчасового обмеження на право виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання рішення. Це право було і раніше, однак у зв’язку із відсутністю прямої норми Закону, можливість його реалізації була спірною.
Окрім цього, сприяти виконанню судових рішень будуть і інші розширені повноваження державних виконавців. Зокрема, відтепер їм надано право отримувати від органів, установ, організацій та посадових осіб конфіденційну інформацію, необхідну для провадження виконавчих дій. Серед найбільш важливих новел нової редакції Закону в частині повноважень державних виконавців слід виділити і право безпосереднього доступу до баз даних і реєстрів, в т.ч. електронних, які містять інформацію про боржників, їх майно і кошти, що, безперечно, слугуватиме прискоренню процедури примусового виконання рішень та надасть можливість оперативного звернення стягнення на майно боржника.
Слід звернути увагу на те, що для стягувача скорочено строк пред’явлення виконавчого документа до виконавчої служби – 1 рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Однак не слід хвилюватися тим, хто отримав виконавчий документ до 09.03.2011, оскільки такі виконавчі документи можуть пред’являтися до виконання у 3-річний строк.
Зміни торкнулися й грошової оцінки арештованого майна. Сторони отримали право подати державному виконавцю протягом 10 днів заперечення про результати визначення вартості майна або оцінки майна. При цьому державний виконавець зобов’язаний призначити рецензування звіту про оцінку майна з покладанням витрат на сторону, яка подала заперечення.
Необхідно також звернути увагу на зміни в порядку реалізації майна. До нової редакції Закону повернута реалізація майна на комісійних умовах. Віднині виключно на прилюдних торгах та аукціонах реалізуватимtться нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна. Майно, вартість якого не перевищуватиме 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн.), товари побутового вжитку, інше рухоме майно (за умови, якщо проти цього не заперечує стягувач) реалізуватимуться на комісійних засадах.
Новою редакцією також встановлено, що якщо майно не буде продано протягом 2 місяців, воно підлягає уцінці, але не більше як на 30%. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки, воно повторно уцінюється до 50% від початкової вартості. Якщо ж протягом наступного місяця майно все одно не продано, його пропонують забрати стягувачу. Коли протягом 15 днів з дня одержання повідомлення стягувач не заявив про бажання залишити у себе непродане майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. Нереалізоване майно буде передаватися стягувачеві в рахунок погашення боргу за початковою вартістю.
Суттєві зміни внесено і щодо стягнення виконавчого збору. Якщо раніше виконавчий збір стягувався в розмірі 10% від фактично стягнутої суми боргу або вартості майна, то після набрання чинності Законом будуть стягуватися ті ж 10%, але вже від суми, котра підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Крім того, у новій редакції Закону передбачено збільшення адміністративної відповідальності фізичної особи за невиконання рішення суду – від адміністративного штрафу до кримінальної відповідальності. Відтепер невиконання законних вимог державного виконавця, зокрема, неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місця знаходження або місця роботи тощо тягне за собою накладення штрафу від двадцяти (340 грн.) до сімдесяти (1190 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Опір державному виконавцю під час виконання ним службових обов’язків прирівняно до опору працівникові правоохоронного органу та карається штрафом від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років чи позбавленням волі на строк до двох років.
На мою думку, ці нововведення суттєво дисциплінуватимуть боржника, даватимуть йому привід змінити своє ставлення до вирішення питань зі сплати боргу, та, перш за все, спонукатимуть боржника до самостійного врегулювання спору зі стягувачем з метою запобігання пред’явлення останнім виконавчого документа до органу державної виконавчої служби для примусового його виконання.
Віктор Жарук,
заступник начальника Попільнянського
районного управління юстиції –
начальник відділу державної виконавчої служби |
