Набула чинності нова процедура примусового виконання рішень судів
15.03.2011
З 9 березня 2011 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».
Зокрема, даним законом викладається в новій редакції Закон України «Про виконавче провадження», вносяться зміни до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу та інших. Цим законом також вносяться зміни до законів України «Про державну виконавчу службу», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку» та інших, в частині, яка стосується вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Також новою редакцією закону передбачена можливість оскарження боржником дій або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Тобто тільки суд, який виносив рішення, може вирішувати можливість або неможливість його виконання.
До того ж, зміни передбачають скорочення загального строку пред’явлення виконавчих документів до виконання. Зокрема, якщо раніше для пред’явлення виконавчих листів та інших судових документів до органів виконавчої служби для виконання судових рішень у примусовому порядку був встановлений 3-річний строк, то за новою редакцією це вже 1 рік. Одночасно з цим, для пред’явлення виконавчих листів та інших судових документів, що стосуються стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника тощо), можуть бути пред’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Нова редакція закону передбачає новий механізм реалізації та оцінки арештованого державним виконавцем майна. Так, реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізовуватимуться виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Також новою редакцією закону вже передбачено повторну уцінку нереалізації майна, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Процедура примусового виконання рішення буде прискорена. Зокрема, державному виконавцю надається право безпосереднього доступу до електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно та кошти боржників, що дасть можливість оперативного звернення стягнення на це майно.
Нововведеннями передбачено збільшення розміру виконавчого збору, тобто суми коштів, яка стягується з боржника в разі невиконання ним рішення в добровільному порядку, крім випадків, коли цей збір згідно із законом не стягується. Так, для боржників фізичних осіб (громадян) та юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) за невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений державним виконавцем, суми виконавчого збору встановлені такі:
1) для боржників – фізичних осіб – 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) для боржників – юридичних осіб – 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Раніше ці суми були відповідно 20 та 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За невиконання рішення майнового характеру в строк, встановлений державним виконавцем (боржнику пропонується самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Таким чином, збільшення розмірів штрафів на боржника та інші вищевказані нововведення мають суттєво дисциплінувати боржників.
Крім того, змінами збільшений максимальний розмір звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника з двох до трьох мінімальних заробітних плат.
Змінами до законодавства більш детально було врегульовано притягнення боржників, які заборгували виплату аліментів, до кримінальної відповідальності. Зокрема, якщо заборгованість за аліментами сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, то державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Дмитро Фещенко,
заступник начальника відділу
державної виконавчої служби
Головного управління юстиції
у Житомирській області
|
